10.01 підйом о 6:00, душ, легкий сніданок, збори, 8:00 я в Охматдиті. Заповнення бланку донора, наступний етап реєстратура (обов'язково мати паспорт). На 2 поверсі в 3 кабінеті здаємо кров з пальця для аналізу. На цьому етапі і настав переломний момент. Заходжу в кабінет, лікар пробиває палець і збирає кров у пробірку, а мені починає ставати не по собі, навертаються сльози, спілкуюся з лікарями, ніби більш менш себе почуваю, але через пару секунд я втрачаю свідомість. Приходжу до тями від нашатирного спирту і води, опинилася майже на підлозі, а навколо мене п'ятеро лікарів. Те, що в мене гематофобія, знала раніше. Але такого ефекту не очікувала, після цього звичайно мені не дозволили здавати кров з вени.
Навіть через пару годин після цих подій мене нудить. Приходжу до тями ввесь день. Але незважаючи на це, я би хотіла повернуся знову аби допомагати дітям.
Гемофобія — патологічна боязнь крові, знаходиться в першій двадцятці найпоширеніших фобій людини.
Я пишаюся тими людьми, які готові допомагати іншим і рятувати життя, сьогодні я таких побачила. І не обов'язково це може бути допомога в якості донорства. Творіть добро.